Сторінки

Робота з батьками




Тест для батьків
Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.


1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном? 
- систематично - 3; 
- інколи - 1; 
- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;
- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.
2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання? 
- у хвилини відвертості - так - 3; 
- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4; 
- а навіщо мені її таємниці? - 1; 
- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.
3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною? 
- стільки, скільки конче необхідно - 2; 
- з ранку до ночі - 4; 
- увесь вільний час - 3; 
- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.
4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите? 
- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2; 
- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3; 
- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1; 
- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.
5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1; 
- намагаємося провести відпочинок разом - 3; 
- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2; 
- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.
6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися? 
- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;
- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;
- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;
- завжди я, шкода ж дитини! - 4.
7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
- так, стараюся виконати усі - 4;
- так, якщо маю кошти і час - 3;
- бажання - так, примхи - ні - 2; 
- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.
8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
- постійно - 2;
- не втручаюсь в життя дитини - 4;
- у разі необхідності - 3;
- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.
9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
- тільки якщо нема іншого виходу - 3;
- так я і роблю - 2;
- ніколи в світі - 4;
- де захоче, там і житиме - 1.
10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
- шкуру здеру! - 2;
- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;
- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;
- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.




А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.
Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.
Від 16 до 25 балів. Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...
Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.
Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...




Батьківські збори №1.
Зміст і організація навчально-виховного процесу у 3 класі
1. Перелiк навчальних предметiв, якi вивчаються у 3 класі та їх характеристика.
2. Основнi вимоги до знань, умінь та навичок учнiв.
3. Ознайомлення з планом виховної роботи
4. Організаційні питання
Основнi вимоги до знань, умінь та навичок учнів.

Читання. Закiнчуючи 3 клас, учнi повиннi вмiти правильно, свiдомо i виразно читати вголос цiлими словами в темпi 65-75 слiв за хвилину, мовчки 90-110 слiв; визначати (за допомогою вчителя) основну думку твору; групувати подiї на головнi i другоряднi; складати план до прочитаного; формулювати запитання i завдання до тексту, пояснення вчителя, однокласникам пiд час опитування; складати розповiдi за опорними словами; практично розрiзняти жанри творiв, тобто знати, що є казкою, оповiданням, вiршем, байкою, переказувати (повно, вибірково, стисло, «своїми словами”) змiст прочитаного. Третьокласники повиннi вмiти розрiзняти такi елементи книжки: титульний лист, змiст, передмова (вступ), прикнижкова анотацiя, пiслямова. Важливо вчити дітей говорити в помiрному темпi, чiтко, вiльно; уважно слухати спiврозмовника.

Українська мова. Учнi вчаться писати пiд диктовку текст iз 55—65 слiв, розбирати простi слова за будовою та за частинами мови, називати звуки у мовленому словi (голоснi та приголоснi, а серед приголосних твердi i мякi, дзвiнкi й глухi) та букви, якими вони позначаються; визначати головнi i другоряднi члени речення.

Текст для аудіювання має бути об’ємом 180-240 слів і звучати для сприймання учнем 2-2,5 хвилини. Діалог має складатися з 4-5 реплік без етикетної лексики., а усний твір повинен мати об’єм 50-55 слів.

Об’єм письмових робіт:

— списування тексту – 40-60 слів;
— диктант – І семестр – 45-50 слів; ІІ семестр – 55 – 60 слів;
— твір – 8-10 речень;
— письмовий переказ – до 70 слів.

Протягом року третьокласники мають засвоїти чимало знань з математики. Вони вчаться читати, записувати i порiвнювати числа до 1000, виконувати усно позатабличне множення i дiлення в межах 100, письмово — додавання i вiднiмання чисел у межах 1000 та письмово — множення i дiлення на одноцифрове число. Учнi розв’язують текстовi арифметичнi задачi на збiльшення (зменшення) числа в кiлька разiв i складенi задачi; вчаться обчислювати площу i периметр прямокутника.

Третьокласники вчаться планувати майбутню дiяльнiсть, дотримуватись встановленого порядку виконання, доводити правоту своїх думок, порiвнювати предмети за рiзними ознаками, перевiряти результати дiяльностi, контролювати послiдовнiсть виконання роботи та її промiжнi результати.

Об’єм письмової роботи на уроці:

Самостійна робота триває 10-13 хв, за урок написано у зошиті з української мови – 45-60 слів, а з математики 2-3 задачі, 16-18 прикладів.

Темп письма – 20-25 знаків за хвилину. Обсяг домашнього завдання – 70 хвилин.



ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:

«Ти мені дуже допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»
«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»
«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»
«Я в тебе вірю...», «Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»
«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»
«А ти подякувала Сергійку за фарби?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»
«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...»
«Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»
«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»
«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»
«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»
«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...»


                            ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ                                                                                  ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:

«Підеш в школу, – ще довідаєшся...», «Може там з тебе людину зроблять !...
«Мені такий хлопчик (таке ледащо...) не треба ...!»
« Вчитель не такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»
«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
«Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»
«А чого від нього чекати гарного? Він же...»
«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...», «Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»
«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»
«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»
«І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...», «Скільки це може продовжуватися...»
«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».   



БАТЬКІВСЬКА СКАРБНИЧКА

Не йди попереду мене

Я можу не піти за тобою

Не йди позаду мене

Я можу не вести за собою

Іди поруч зі мною

І просто будь моїм другом

                                                               

Батькі і діти – це любов і сльози,.

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це – сонце і тепло, сніги й морози.

Мед на вуста й на вічні рани сіль

Як на троянді - колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чомусь таке трапляється, нажаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі.

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда і без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває

Й запамятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш, день і ніч.

А діти – це і щастя і турбота,

відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

любов така, яка не має меж.

                           Організація дозвілля

У наш час нечасто випадає можливість проводити сімейні дні або вечора: у багатьох батьків-кар'єристів виходить приділяти час родині тільки у вихідні, і то не завжди. У цьому матеріалі ми не будемо вчити дорослих, що це неправильно і треба завжди знаходити час для домочадців, головне - мати бажання, поговоримо про інше - як весело провести дозвілля, коли є така можливість. Завдяки нашим підказкам, і діти залишаться задоволені таким проведенням часу, і самі дорослі мимоволі відчують себе дітьми.
ПІКНІК В КВАРТИРІ. Так-так, прямо на килимі влаштуйте пікнік - застеліть покривалом підлогу, поставте частування і напої, поговоріть один з одним або подивіться фільм - запевняємо, що це буде захоплююче і весело.
ЗРОБІТЬ ФОРТЕЦЮ. За допомогою ковдр і простирадл перетворіть одну з кімнат на справжню фортецю: завісьте ними стільці, шафи і двоярусні ліжка, щоб звисали зі стелі. Можна почитати казки про лицарів або подивитися всім разом цікавий фільм.
КУЛІНАРІЯ. Зробити пиріг, приготувати салат або запекти гусака, щоб при цьому всі домочадці брали участь в процесі приготування - прекрасний спосіб провести сімейне дозвілля. Це буде весело і корисно.
НАСТІЛЬНІ ІГРИ. Лото, шашки, шахи - прекрасне заняття, яке дорослим нагадає про безтурботності, а дітям допоможе розвинути кмітливість. Можна також разом зібрати пазли і конструктор LEGO.
ВІЙНА ПОДУШОК. Це самий класний спосіб виплеснути енергію і як слід посміятися. Звичайно ж, не потрібно битися так, щоб травмувати один одного, але дотягнути до того, щоб літали пір'я по кімнаті - таке дозволено.
ВЕЧІР ТАНЦІВ або фітнес. Включити відеоурок танців або фітнесу і всім разом позайматися годину-півтори, а потім точно так само спільно приготувати обід - що може бути щасливішим і радіснішим цього проведення часу?
ВЕЧІРКА. Покличте друзів родини в гості і влаштуйте тематичну вечірку - з костюмами, придатними частуваннями і напоями. За основу може бути взята казка, фільм, телешоу.

10 советов, чтобы защитить вашего ребенка

Скрывать имя и фамилию
Не пишите имя и фамилию ребенка на его вещах, не вешайте именных брелоков на детский рюкзак, не подписывайте ланч-бокс или термос. Так его имя может узнать кто-то чужой. Если незнакомец обращается к ребенку по имени, он сразу вызывает у него доверие и дальше может манипулировать малышом.

Лучше напишите на бирке свой телефон — на случай, если вещь потеряется.

Убегать от машин в обратном направлении

Мы учим детей не садиться в машину к незнакомцам — это правильно. Пусть ребенок усвоит еще одно правило: если возле него затормозила машина или она едет за ним, а кто-то из машины хочет привлечь его внимание, нужно быстро убегать в сторону, противоположную движению автомобиля. Это поможет ребенку выиграть время и обратиться за помощью.

Придумать пароль для семьи
Если незнакомец предлагает ребенку пойти туда, где его ждут мама или папа, пусть ребенок попросит его назвать имена родителей и пароль. Придумайте вместе с ребенком кодовую фразу для экстренного случая, если вдруг попросите кого-то из знакомых забрать ребенка из садика или школы. Пароль должен быть неожиданным, чтобы его невозможно было отгадать: например, «пушистый апельсин».

Установить отслеживающие приложения
Благодаря GPS-датчику приложение показывает координаты вашего ребенка и уровень заряда батареи его телефона.

Life360 Locator iOS | Android
GPS Phone Tracker iOS | Android
Носить часы с тревожной кнопкой
Гаджеты с тревожной кнопкой бывают в виде часов, брелока, браслета или медальона. Родители через специальное мобильное приложение могут постоянно отслеживать местонахождение ребенка, а если он нажимает на кнопку, сигнал получают родители или служба безопасности.

BuddyTag
Major-GSM Panic

Кричать «Я его не знаю!»
Скажите ребенку, что если его схватил незнакомец, то можно и нужно быть «плохим»: кусаться, пинаться, царапаться и привлекать внимание любой ценой, даже если очень страшно. Нужно громко кричать: «Я его не знаю! Он хочет меня увести!»

Прекращать разговор и держать дистанцию

Ребенок должен знать, что незнакомцы могут заболтать не только детей, но и взрослых, поэтому важно быстро уйти в безопасное место уже через 5–7 секунд после начала разговора. Следует стоять от незнакомца на расстоянии 2–2,5 метров; если он приближается, нужно делать шаг назад. Вместе с ребенком отрепетируйте эту ситуацию, покажите дистанцию в 2 метра и предупредите, что во время беседы ее нужно сохранять.

Не заходить в лифт с незнакомцами
Научите ребенка ждать лифт спиной к стене, чтобы видеть всех, кто к нему подходит. И если это незнакомец или кто-то малознакомый, под любым предлогом не заходить с ним в лифт: делать вид, что что-то забыл, или идти к почтовому ящику. Если кто-то приглашает войти, лучший вариант — вежливо ответить, что родители разрешают ездить в лифте только одному или с соседями. Если незнакомец пытается затащить в лифт или зажать рот, нужно драться, кричать и кусаться.

Не говорить, что родителей нет дома
Если на вопрос «Кто там?» никто не отвечает или в глазке никого не видно, нельзя открывать дверь даже совсем чуть-чуть, чтобы посмотреть, кто это. Нельзя говорить, что родителей нет дома, даже если незнакомец представляется их другом или работником коммунальных служб. Если он очень настойчив и ломится в квартиру, нужно срочно звонить родителям или соседям.

Не встречаться с интернет-знакомыми
Предупредите ребенка о том, что в современном мире преступники могут найти свою жертву через интернет, и не всегда «Миша из соседнего дома» — это действительно соседский 10-летний мальчик. Безобидную переписку может вести опасный человек. Объясните, что нельзя сообщать незнакомым людям, даже детям, свой телефон, адрес, фамилию, посылать фотографии и рассказывать, когда и где любишь гулять. И тем более нельзя соглашаться на прогулку с незнакомым человеком.








Методика чистописания

Немає коментарів:

Дописати коментар