неділя, 23 вересня 2018 р.
вівторок, 18 вересня 2018 р.
Батьківські збори №1.
Зміст і організація навчально-виховного процесу у 3 класі
Зміст і організація навчально-виховного процесу у 3 класі
1. Перелiк навчальних предметiв, якi вивчаються у 3 класі та їх характеристика.
2. Основнi вимоги до знань, умінь та навичок учнiв.
3. Ознайомлення з планом виховної роботи
4. Організаційні питання
Основнi вимоги до знань, умінь та навичок учнів.
Читання. Закiнчуючи 3 клас, учнi повиннi вмiти правильно, свiдомо i виразно читати вголос цiлими словами в темпi 65-75 слiв за хвилину, мовчки 90-110 слiв; визначати (за допомогою вчителя) основну думку твору; групувати подiї на головнi i другоряднi; складати план до прочитаного; формулювати запитання i завдання до тексту, пояснення вчителя, однокласникам пiд час опитування; складати розповiдi за опорними словами; практично розрiзняти жанри творiв, тобто знати, що є казкою, оповiданням, вiршем, байкою, переказувати (повно, вибірково, стисло, «своїми словами”) змiст прочитаного. Третьокласники повиннi вмiти розрiзняти такi елементи книжки: титульний лист, змiст, передмова (вступ), прикнижкова анотацiя, пiслямова. Важливо вчити дітей говорити в помiрному темпi, чiтко, вiльно; уважно слухати спiврозмовника.
Українська мова. Учнi вчаться писати пiд диктовку текст iз 55—65 слiв, розбирати простi слова за будовою та за частинами мови, називати звуки у мовленому словi (голоснi та приголоснi, а серед приголосних твердi i мякi, дзвiнкi й глухi) та букви, якими вони позначаються; визначати головнi i другоряднi члени речення.
Текст для аудіювання має бути об’ємом 180-240 слів і звучати для сприймання учнем 2-2,5 хвилини. Діалог має складатися з 4-5 реплік без етикетної лексики., а усний твір повинен мати об’єм 50-55 слів.
Об’єм письмових робіт:
— списування тексту – 40-60 слів;
— диктант – І семестр – 45-50 слів; ІІ семестр – 55 – 60 слів;
— твір – 8-10 речень;
— письмовий переказ – до 70 слів.
Протягом року третьокласники мають засвоїти чимало знань з математики. Вони вчаться читати, записувати i порiвнювати числа до 1000, виконувати усно позатабличне множення i дiлення в межах 100, письмово — додавання i вiднiмання чисел у межах 1000 та письмово — множення i дiлення на одноцифрове число. Учнi розв’язують текстовi арифметичнi задачi на збiльшення (зменшення) числа в кiлька разiв i складенi задачi; вчаться обчислювати площу i периметр прямокутника.
Третьокласники вчаться планувати майбутню дiяльнiсть, дотримуватись встановленого порядку виконання, доводити правоту своїх думок, порiвнювати предмети за рiзними ознаками, перевiряти результати дiяльностi, контролювати послiдовнiсть виконання роботи та її промiжнi результати.
Об’єм письмової роботи на уроці:
Самостійна робота триває 10-13 хв, за урок написано у зошиті з української мови – 45-60 слів, а з математики 2-3 задачі, 16-18 прикладів.
Темп письма – 20-25 знаків за хвилину. Обсяг домашнього завдання – 70 хвилин.
субота, 15 вересня 2018 р.
Вживання м'якого знака
ВЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА
І) М'який знак пишуть:
ІІ) М'який знак не пишуть:
І
1) після м'яких приголосних д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: тінь, молодь, ґедзь, сіль, суть, загальний, близько, восьмий, боротьба;
2) після м'яких приголосних усередині складу перед о: трьох, льон, сьогодні, сьомий, чотирьох;
3) у суфіксах -ськ(о, ий), -зьк(о, ий), -цьк(о, ий), -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:Військо, сільський, близько, близький, хвацька, дивацький, людськість, тоненько, сторононька, тонесенький, гарнісінький, малюсінький;
4) після м'якого приголосного лперед приголосним: вільний, польський, сільський.
За винятком груп -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: футболка — футболці, спілка — спілці, спілчанський;
5) у родовому відмінку множини іменників жіночого й середнього роду на -н, -нн(я), -ц(я, е):їдалень, друкарень, крамниць, дільниць, матриць, працівниць, колгоспниць, рахівниць, залізниць, знань, вмінь, місць, сердець або серць;
6) у дієсловах на -ться, а також у дієслівних формах дійсного, наказового способу: будується, робиться, роблять; будьте, станьте, зробіть, напишіть, накресліть.
ІІ
1) після р у кінці складу або слова:перевірте, договір, секретар, тепер, інженер, тренер, Харків;
2) після губних приголосних б, п, в, м, ф: дріб, короп, кров, верф і після шиплячих ж, ч, ш, щ: піч, наріжте, дишеш, кущ;
3) після н перед ж, ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий), -ств(о) :кінчик, тонший, банщик, інженер, громадянський, громадянство, селянство;
4) після м'яких приголосних, крімл, якщо за ним ідуть інші м'які приголосні:кінцівка, ланцюг, радість, кузня, свято, цвях;
5) після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): держално, ціпилно;
6) між подовженими м'якими приголосними:життя, каміння, ллється, буття, знаряддя;
7) у прізвищах після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: Федченко, Безбатченко, Панченко, Радчук, Федчишин, Грінчишин;
8) після ц у кінці слів іншомовного походження: шприц, палац, кварц та ін.
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Зауважте! Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Зауважте! Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука; але з власними назвами — через дефіс: пів-Європи тощо.
ПРАВОПИС ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ
3 великої літери пишуться власні назви
Індивідуальні імена людей, по батькові, псевдоніми, клички тварин
Леся Українка, безсмертний Кобзар, собака Сірко (але імена та прізвища людей, що стали загальними назвами, — з малої: донжуан, галіфе, дизель, рентген)
Прізвища людей, які вживаються в загальному значенні, але не стали загальними назвами, пишуться з великої літери
Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій (але імена та прізвища, вжиті зневажливо, — з малої: гітлери)
Утворені від власних особових назв присвійні прикметники, а також прикметники із суфіксом -ськ-, якщо вони мають значення «імені когось», «пам'яті когось»
Грінченків словник, Франкові поезії, Шевченківські дні, Нобелівська премія (але франків- ські сонети, шевченківська символіка); (з малої літери пишуться прикметники, що входять до фразеологізмів і наукових термінів: ахлллесова п'ята, бертолетова сіль)
Назви божеств, міфологічних істот, релігійних свят і постів
Святий Дух, Матір Божа, Аллах, Перун, Благовіщення, Великий піст (але родові назви міфологічних істот — з малої літери: демон, лісовик, фея)
Назви дійових осіб у байках, казках, драматичних творах
Бджола, Шершень, Мавка, Баба Яга (але не як дійові особи, а як загальні назви — з малої: баба-яга)
Назви найвищих державних установ і міжнародних організацій
Верховна Рада України, Європейський Союз
Назви держав та автономних одиниць
Республіка Польща, Автономна Республіка Крим
Назви сторін світу, якщо маємо на увазі краї чи народи
Західна Україна, народи Сходу
Астрономічні, географічні назви, назви вулиць, площ, майданів, парків, каналів, архітектурних пам'яток, храмів тощо
сузір'я Велика Ведмедиця, комета Галлея, місто Алчевськ, Стрийський парк, Андріївський узви, Софійський собор (якщо у власних назвах означувані слова брід, вал, міст, шлях, яр тощо не сприймаються як родові поняття, то вони пишуться з великої літери: Кам'яний Брід (район міста), Булонський Ліс (парк), Ярославів Вал (вулице)
У назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад
Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН (назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів, чинів тощо — з малої літери: ректор, академік, генерал- лейтенант, барон)
У назвах державних, громадських організацій, партій України й інших держав
Збройні сили України, Верховний суд США
У назвах міністерств і їхніх головних управлінь
Міністерство транспорту і зв'язку України
У назвах установ місцевого значення
Вінницька обласна державна адміністрація
У власних назвах навчальних закладів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв, підприємств
Київський національний університет внутрішніх справ, Будинок актора, Інститут української мови
У назвах знаменних подій, свят, епох тощо
День учителя, Новий рік (але День Незалежності України, Свято Перемоги)
3 великої літери та в лапках пишуться
Назви художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток
поема «Мойсей», журнал «Український тиждень», «Руська правда» (з великої літери, але без лапок — назви релігійних книг: Біблія, Тора, Коран)
назви аеропортів, станцій, санаторіїв, готелів, кав'ярень тощо
аеропорт «Бориспільстанція метро «Ботанічний сад» (але Київський вокзал, станція Шепетівка)
назви літаків, автомобілів та інших машин, фірмові та сортові назви
цукерки «Київ вечірній», літак «Руслан»
назви орденів, відзнак
медаль «За відвагу» (але орден князя Ярослава Мудрого, орден Держави)
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
Префікс з перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишеться з- (іноді із-): збавити, звести, зжитися, ззирнутися.
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-
3. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживається переважно в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано; префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо.
Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол, а префікс при- вживається в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.
Префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва.
НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: апеляція, бароко, колектив, комісія, шасі, але
- Подвоєння зберігається в окремих загальних назвах: тонна, ванна, вілла, бонна, нетто, брутто, мадонна, манна, булла, мірра, пенні, мотто, аннали, мулла.
- У власних назвах та їх похідних: Шиллер, Одіссей, Мекка, Марокко (марокканець), Голландія (голландський).
- При збігові однакових приголосних префікса і кореня (коли в мові існує слово без префікса): імміграція (бо є міграція), порівняй з еміграція; контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
Зауважте! Ватт (прізвище) — ват (одиниця виміру); Максвелл (прізвище) —максвел (одиниця виміру); Жаккард (прізвище) — жакард (тканина); Торрічеллі(прізвище) — торічелієва порожнеча (термін); біль (страждання) —білль (законопроект); була' (ж. р. від дієслова бути) — бу'лла (папська грамота, послання, скріплене печаткою); мана (привід, ілюзія) — манна (їстівні лишайники); миро (запашна олія) — мирра (тропічне дерево, смола з нього); мото (частина складного слова «моторний») — мотто (епіграф); пені (родовий відмінок від іменника «пеня») — пенні (розмінна монета).
Зауважте! Подвоєння відбувається в географічних, особових власних назвах та у чоловічих і жіночих іменах: Апенніни, Ассирія, Бонн, Еллада,; Авіценна, Аллах, Будда; Апполінарій, Аполлон, Віссаріон, Геннадій; Алла, Анна, Елла (але: Агнеса, Інеса, Каміла, Сара).
НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ ТА ЧЕРЕЗ ДЕФІС
Складні іменники
Разом пишуться іменники
Через дефіс пишуться іменники
утворені за допомогою сполучного голосного о,е: чорнозем, зорепад, водогін
утворені з двох іменників без сполучних голосних: купівля-продаж, інтернет-магазин, Вовчик-Братчик, хліб-сіль
першою частиною яких є слова авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, макро, мікро, моно, радіо, супер, стерео тощо: авіарейс, відеорепортаж, макроекономіка, радіопередача, супершоу
з першою частиною віце-, екс -, лейб-, альфа-, бета- максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-маркет
назви одиниць виміру:тонно-кілометр, людино-день
першою частиною яких є дієслово у формі наказового способу: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене)
назви посад, професій, спеціальностей: прем'єр-міністр, генерал-майор
першою частиною яких є числівник, записаний словом: п'ятикласник, сторіччя
прикладки, що стоять після пояснюваного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб)
з першою частиною пiв-, напів-, полу-: пів'яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок
прикладки — видові назви, які стоять перед пояснюваним словом: Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора
власні назви з частиною пів-: пів-Луганська, пів-Японії
Складні прикметники
Разом пишуться прикметники
Через дефіс пишуться прикметники
утворені від залежних між собою слів (між ними не можна вставити сполучника і): східно-слов'янський (східні слов'яни), лівобережний (лівий берег), теплолюбний (любить тепло)
утворені від незалежних між собою слів (між ними можна вставити сполучник і): мовно-літературний (мовний і літературний), валютно-фінансовий (валютний і фінансовий)
до складу яких входять слова мало-, багато-, ново-, старо-, давньо-, нижньо-, верхньо- тощо: багато-канальний, староукраїнський
назви відтінків кольору, смаку та поєднання кольорів: темно-зелений, кисло- солоний, червоно-чорний (але жовтогарячий, червоногарячий, золотогарячий)
першою частиною яких є числівник, записаний словом: семиденний, двадцятирічний
першою частиною яких є числівник, записаний цифрами: 50-річний, 2-гігабайтний
назви проміжних частин світу: південно- східний, північно-західний
з першою частиною військо- , вовоєнно: військово-спортивний, воєнно-стратегічний (але військовополонений, військовозобов'язаний — прикметники, що стали іменниками)
Запам'ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний. Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пишуться разом: інтерконтинентальний, контрудар (але контр-адмірал).
НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
1)Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається (невдаха, неук, нехотя).
2) Завжди окремо не пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками (не два, не наш, не з руки).
3) З іменниками не пишеться разом і окремо. Це залежить від змісту речення. Якщо іменник з не можна замінити словом-синонімом, то пишемо разом (неволя — рабство, недовіра — підозра). Якщо ж у реченні є чітко виражене заперечення або протиставлення понять, то не пишемо окремо (Не доля вирішує, а людина творить свою долю).
4) З прикметниками й прислівниками не здебільшого пишеться разом (невибагливий — скромний, нерішуче — вагаючись). Окремо не пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується (Надворі не холодно) або відбувається протиставлення явищ, процесів тощо (Надворі не холодно, а лише трохи прохолодно).
Не з дієсловом
1) З усіма формами дієслова не пишеться окремо (не написати, не написано). Але разом не пишеться в дієсловах, що без не не вживаються (неволити, нездужати, ненавидіти); а також у префіксі недо-, який вказує на неповноту дії (недолюблювати, недооцінювати).
2) З дієприкметником не може писатися і окремо, і разом. Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов’язково пишеться окремо (не знаний (де?) тут). Якщо при дієприкметнику немає пояснювального слова, то не може писатися і разом, і окремо, як у випадку із прикметником (поле не засіяне — поле незасіяне).
3) Слід розрізняти заперечне слово немає, у якому не пишеться разом, і дієслівну форму не має, у якій частка не пишеться окремо (У нашім раї на землі нічого кращого немає, Як тая мати молодая (Т. Шевченко) ― Він не має даху над головою).
